До відома громадськості!

В даний час одними з найбільш соціально небезпечних посягань на власність слід вважати грабежі і розбої. Загальне зростання інтенсивності цих видів злочинів, тяжкість їх наслідків, зміна їх кількісних і особливо якісних параметрів вказують на те, що дані діяння стають серйозною загрозою для суспільства.

Ці злочини відносяться до небезпечних і тяжких, оскільки зазіхають не тільки на майно потерпілих, але і на їх здоров'я і навіть життя. Крім того, в процесі вчинення цих злочинів можуть бути здійснені інші тяжкі злочини: умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, зґвалтування тощо. Грабежі та розбійні напади в кримінально-правовому відношенні є самостійними видами злочинів (ст. 186 і 187 Кримінального кодексу України), однак у криміналістичному плані їх нерідко об'єднують, розробляючи єдину методику їх розслідування. Це зумовлене насамперед схожістю, а іноді і збігом більшості структурних елементів, що входять до складу криміналістичних характеристик. Типовими місцями грабежів і розбійних нападів є: приміщення (службові, житлові тощо), відкрита місцевість (вулиця, лісовий масив тощо), транспорт (залізничний, автомобільний тощо) та інші місця. В останній час напади на потерпілих почастішали в громадських місцях, у дворах, під'їздах, а також на об'єкти вуличної торгівлі. Почастішали розбійні напади на банки та інші кредитно-фінансові організації, ювелірні магазини, складські приміщення. Вибір злочинцями місця вчинення діяння залежить від ряду факторів: предмета злочину, можливості швидко заволодіти майном та втекти з місця події, освітленості, малолюдності, захищеності об'єкта, часу доби тощо.

Вуличні грабежі, розбої переважно вчиняються у вечірній та нічний період доби. Це обумовлено малолюдністю громадських місць і відсутністю очевидців. З тих же причин в нічний час здійснюються напади на торгові кіоски, цілодобові магазини, тощо. Квартирні, навпаки, як правило, вдень, коли більша частина проживаючих відсутня. Злочини у дворах і під'їздах житлових будинків здійснюються переважно в нічний час, але іноді і в ранкові години. Специфічними для розглянутих злочинів є і деякі інші часові характеристики - наприклад, вчинення грабежів або розбоїв у день отримання заробітної плати, стипендії, пенсії.

Способи вчинення даних злочинів відрізняються більшою зухвалістю, крім того, вчинення розбоїв часто супроводжується заподіянням тяжкої або середньої тяжкості шкоди здоров'ю і навіть вбивствами потерпілих. Важливим елементом способу вчинення деяких грабежів і багатьох розбоїв є їх ретельна підготовка. До підготовчих дій відносяться: попередня розвідка об'єкта посягання, розробка плану вчинення злочину, підбір учасників і розподіл функцій між ними, вибір найбільш зручного місця і часу, підготовка засобів маскування зовнішності, зброї, знарядь злому, а в разі необхідності і транспортних засобів.

Способи вчинення грабежів і розбійних нападів досить різноманітні. В їх типовий перелік входять: зривання головних уборів і шарфів; виривання сумок, портфелів та інших речей з рук потерпілого; заволодіння майном шляхом психічного чи фізичного насильства або із застосуванням зброї; заволодіння майном з допомогою інших прийомів нападу. З метою безперешкодного проникнення в приміщення і квартири злочинці представляються посадовими особами, нібито виконують службові функції (співробітники поліції, пошти, соцзабезу, держстраху, газової служби тощо), або під вигаданим приводом від імені сусідів, по оголошенню про обмін, купівлю речей. У цілях придушення активного опору потерпілих і зменшення вірогідності впізнання в подальшому злочинці крім зброї використовують наручники, маски, клейку стрічку і т. п. Грабежі та розбої в оселях громадян нерідко пов'язані з іншими злочинами: знищенням або пошкодженням майна, зґвалтуванням, заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю, вбивствами. Грабежі і розбої на відкритій місцевості часто здійснюються без підготовки (зривання шапки, шарфа, виривання з рук сумки і т. д.). Розглядувані злочини характеризуються великим переліком дій по прихованню: швидкий відхід з місця події, знищення слідів злочину, маскування зовнішності, використання чужого одягу та взуття, надання психологічного і фізичного впливу на потерпілих і свідків, швидкий збут викраденого і т. д.

Предмети зазіхання дуже різноманітні, але найбільше часто викрадаються гроші, вироби із золота, коштовності, хутра, одяг, відео-, аудіоапаратура, комп'ютери, радіотехніка й інші коштовні речі і предмети, винно-горілчані вироби, цінні продукти, а також мобільні телефони та автомобілі.

У категорію потерпілих, як правило, потрапляють люди похилого віку, жінки, підлітки, особи, які перебувають у нетверезому стані та група населення, яка не може надати злочинцям активного опору. Іншу групу потерпілих складають представники заможних верств суспільства, які володіють великими коштами, а також валютою, ювелірними виробами, іншими цінностями, дорогими речами і предметами розкоші. Останнім часом у категорію потерпілих нерідко входять підприємці, працівники торгівлі, власники автотранспортних засобів.